Кода минь сёрмадынек «Руця» эрзянь Лезэпаргось ютавты эрзянь ломантнень ютксо арсема сёрмадовксонь пелькстамо: «Степан Эрьзя. Мейсэ сонзэ питнезэ эрзянь раськенть туртов?». Эрюш Вежаень сёрмадовксонзо ловнодо седе тов.
Л
амо паро валт ёвтазь Степан Эрьзядо, ине эрзянь ломанденть. Мон чачинь 1955 иестэ, зярдо сон эрясь. Карминь содамо Степан Эрьзядо ансяк иев ломаньстэ, сестэ, зярдо тень топодсть 30-ньде ламо иеть. Мекс? Истя эйсэнек тонавтсть, истя кирдивиесь кекшсь Степан Эрьзянь лемензэ эрзятнень эйстэ.
Нейгак рузокс кортыця, эрзякс а чарькодиця ломантненень рузонь СМИ-сэ сёрмадови истя: «Степан Эрьзя – великий русский скульптор». Маньчема? Нама. Ды кодамо… Ней чарькодьтядо, эрзят, мекс эряви содамс эрзянь келенть? Арази эрзякс сёрмадови «Степан Эрьзя – ине рузонь керсиця»? Эрзякс те маньчемась сеск неяви! Ансяк эрзянь келенть а содыцятне манявить истямо сёрмадовкссо. Эрзятне, конат содасызь эрзянь келенть, седе превейть, мекс сеск чарькодить: Степан Эрьзя – те эрзянь керсицясь, эрзянь ине ломанесь, кодамояк аволь рузонь. Нама, Степан Эрьзя эрясь Россиянь империясо, СССР-сэ. Те чарькодеви. Ансяк ломанесь, керсицясь сон васняяк ЭРЗЯНЬ, кодамояк аволь «русский». Сонзэ чачтызе эрзянь ава, эрзянь раськесь. Истя шабра раськенек салы Степан Эрьзянь ине лемензэ эстензэ, теи сонзэ «русскойкс». Терявты кадомс Эрзя раськенек эрзянь ине ломантеме.
Мейсэ ине питнезэ Степан Эрьзянь Эрзя раськенть туртов? Сеньсэяк, эрзят: сон эрзятнестэ васенцесь, кие ёртызе эсь лангстонзо «мордва» псевдолементь. Сон васняяк мерьсь эстензэ: — «Мон – Эрьзя!» Ды те минек раськень лементь гайтевстэ невтизе-кепедизе весе Модамасторонть келес! «Мордватне» маньчить эйсэнек: келя, минек Модамастор келес содасамизь кода «мордва», секскак эряви миемс-ёртомс-кадомс-стувтомс Эрзя леменек ды лемдямс эсь прянок «мордва» псевдолемсэнть. Те виськстэме маньчема! Весе Модамасторось содасы Эрьзя валонть! Пильгс-модас тень кис сюконямка тенек, эрзят, васенце эрзянь ломанентень, кона мерсь: -« Мон – Эрьзя!» Те эрзянь ломанесь – Степан Эрьзя. Содадо теде, эрзят. Теньсэяк – сонзэ ине питнезэ Эрзя раськенть туртов. Кода Степан Эрьзя эзь пеле эсь прядонзо сёрмадомс-меремс – ЭРЬЗЯ 110 иеть теде икеле, истя эрьва эрзянтень меремка апак пеле нейгак, неень стака шкатнестэ: — Мон – ЭРЗЯ! Сестэ раськенек а ёми…
«Руця» Лезэпаргось
Портал «Erzäks.ru»
Невтевкс налткенть эряви максомонзо,
зярдо саят тестэ максозь сёрмадовкснэнь.
Комментировать